правління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
правління — 1) (керівний орган установи, організації, підприємства тощо), управління; управа 2) див. керівництво … Словник синонімів української мови
правління — [праўл’і/н :а] н :а, р. мн. л і/н … Орфоепічний словник української мови
правлінець — нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
правлінський — а, е. Стос. до правління (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
президентський — а, е. Прикм. до президент. Президентський палац. •• Президе/нтська респу/бліка республіканська форма правління, за якої президент юридично і фактично є главою держави та виконавчої влади. Президе/нтське правлі/ння тимчасове правління; у більшості … Український тлумачний словник
виділ — Виділ: (товариства): рада, управа [VII] відділ, комітет, правління [36;47] правління, бюро, комітет [29] правління, президія, бюро, комітет [53] управа, рада [33;21;IV,VI] виділ повітовий: найвища виконавча влада в повіті колишньої Австро… … Толковый украинский словарь
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
волосний — I а/, е/. Тонкий, як волос. Волосні судини. II а/, е/, заст. Прикм. до волость 2), 3). || у знач. ім. волосни/й, но/го, ч. Посадова особа, що працює у волосній управі (старшина, писар і т. ін.). •• Волосна/ упр … Український тлумачний словник
уряд — I уряд заст. уря/д, у, ч. 1) Найвищий виконавчий та розпорядчий орган державної влади, який здійснює управління державою. || Члени такого органу. Відставка уряду. 2) іст. Місцеве правління. II ур яд див. вряд. III ур яд у, ч., заст. 1) Правління… … Український тлумачний словник
